Таким чином, з допомогою кольору здійснюється відповідна психофізіологічна дія на людину з метоп компенсації несприятливої дії трудового процесу і навколишнього середовища. Наприклад, коли робота вимагає великого напруження, колір не повинен ставати допоміжним і відволікати. У цих випадках необхідно уникати надмірних контрастів і яскравих світлових плям. Кольорове вирішення повинне бути одноманітним з використанням спокійних приглушених кольорів (блакитного, зелено-блакитного, сіро-блакитного і т. ін.). Якщо робота одноманітна, монотонна, кольорове оформлення повинне бути різноманітним. При цьому необхідно враховувати і темп роботи. При високому темпі роботи підвищується нервово-психічне напруження робітника, отже, різноманітні кольори за таких умов будуть додатковими стомлюючими факторами. Тому найближче оточення повинне бути гранично спокійним як за яскравістю, так і за інтенсивністю. В той же час для зняття одноманіття в цеху повинна бути кольорова строкатість за межею поля зору робітника.